Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глиняник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глиняник
Берлін: Українське слово, 1924

Гли́няник, ка, м. Горшокъ для глины. НВолын. у. Два щербаті глиняники. Левиц. I. 2. 2) = Глинище. НВолын. у.