Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глитати
Берлін: Українське слово, 1924

Глита́ти, та́ю, єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. I. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146.