Словарь української мови (1924)/глуздити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ глузд Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глуздити 		глуздівно ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Глу́здити, джу, диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/глуздити&oldid=601130