Словарь української мови (1924)/глуздити
| ◀ глузд | Словарь української мови Г глуздити |
глуздівно ▶ |
|
Глу́здити, джу, диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
| ◀ глузд | Словарь української мови Борис Грінченко Г глуздити |
глуздівно ▶ |
|
Словарь української мови — Г
глуздити
Борис Грінченко
1924
Глу́здити, джу, диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.