Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глузи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глузи
Берлін: Українське слово, 1924

Глу́зи, зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. На глу́зи підня́ти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.