Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глузовник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глузовник
Берлін: Українське слово, 1924

Глузовни́к, ка́, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.