Словарь української мови (1924)/глухо

by Борис Грінченко

◀ глухнути

Словарь української мови Борис Грінченко Г глухо

глухота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.