Словарь української мови (1924)/глушіти
| ◀ глушиця | Словарь української мови Г глушіти |
глушка ▶ |
|
Глуші́ти, ші́ю, єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. I. 96).
| ◀ глушиця | Словарь української мови Борис Грінченко Г глушіти |
глушка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
глушіти
Борис Грінченко
1924
Глуші́ти, ші́ю, єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. I. 96).