Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глядько

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глядько
Берлін: Українське слово, 1924

Глядько́, ка́, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядиться, хвалько не нахвалиться. Ком. П. № 200.