Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гнений

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гнений
Берлін: Українське слово, 1924

Гне́ний, а, е. Гнутый. Гнене полоззя. НВолын. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч покинь. Кіев.