Словарь української мови (1924)/гнилиця
| ◀ гнилий | Словарь української мови Г гнилиця |
гниличитися ▶ |
|
Гнили́ця, ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. Гнили́чка.
| ◀ гнилий | Словарь української мови Борис Грінченко Г гнилиця |
гниличитися ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гнилиця
Борис Грінченко
1924
Гнили́ця, ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. Гнили́чка.