Словарь української мови (1924)/гноївка

by Борис Грінченко

◀ гнобити

Словарь української мови Борис Грінченко Г гноївка

гноївня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гної́вка, ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.