Словарь української мови (1924)/гнідий

by Борис Грінченко

◀ гнідан

Словарь української мови Борис Грінченко Г гнідий

гнідити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гніди́й, а́, е́. 1) Гнѣдой. Гнідий кінь. Употребляется иногда безъ подразумѣваемаго существительнаго. Сідлай, хлопче, ти гнідого, а сам сяду на другого. Чуб. 2) Коричневый, бурый. Гнідий птах. Вх. Лем. 404. Гніде просо. Вх. Лем. 404. Ум. Гніде́нький, гніде́сенький. Грин. III. 696.