Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гніздити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гніздити
Берлін: Українське слово, 1924

Гнізди́ти, зджу́, ди́ш, гл. Бить все въ одно мѣсто. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові. Новомоск. у.