Словарь української мови (1924)/гній
| ◀ гніздюк | Словарь української мови Г гній |
гнійний ▶ |
|
Гні́й, гно́ю, м. 1) Навозъ, пометъ. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
| ◀ гніздюк | Словарь української мови Борис Грінченко Г гній |
гнійний ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гній
Борис Грінченко
1924
Гні́й, гно́ю, м. 1) Навозъ, пометъ. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.