Словарь української мови (1924)/гнітисрака
| ◀ гніт | Словарь української мови Г гнітисрака |
гнітити ▶ |
|
Гніти́срака, ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно знаю, він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.