Словарь української мови (1924)/гобзувати

by Борис Грінченко

◀ гобза

Словарь української мови Борис Грінченко Г гобзувати

гоблюванка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гобзува́ти, зу́ю, єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. 151. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: „Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ“. (Псаломъ, 67, ст. 18).