Словарь української мови (1924)/говоритися
| ◀ говорити | Словарь української мови Г говоритися |
говоріння ▶ |
|
Говори́тися. гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: гово́риться, говори́лось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. I. 98. Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.