Словарь української мови (1924)/говоруха

by Борис Грінченко

◀ говорливий

Словарь української мови Борис Грінченко Г говоруха

говорушка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Говору́ха, хи, ж. 1) Многорѣчивая женщина, говорунья. Котл. Ен. V. 36. 2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Котл. Ен. VI. 57. Ум. Говору́шка, говору́шечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко. О. 1861. VI. 151.