Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/говільник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
говільник
Берлін: Українське слово, 1924

Гові́льник, ка, м. Говѣльщикъ. Аф. 361.