Словарь української мови (1924)/говіти
Зовнішній вигляд
◀ говіронька | Словарь української мови Г говіти |
говорити ▶ |
|
Гові́ти, ві́ю, єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131.