Словарь української мови (1924)/годовище
Зовнішній вигляд
◀ годовини | Словарь української мови Г годовище |
годок ▶ |
|
Годови́ще, ща, с. Годовой срокъ найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв.... за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. I. 46.