Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/годовище

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
годовище
Берлін: Українське слово, 1924

Годови́ще, ща, с. Годовой срокъ найма. Один син у людей служить, а другого нищий, кобзар, узяв.... за годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. I. 46.