Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гойний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гойний
Берлін: Українське слово, 1924

Го́йний, а, е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.