Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/головочка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
головочка
Берлін: Українське слово, 1924

Голо́вочка, ки, ж. 1) Ум. отъ голова. Не бі́дна голо́вочка. Не бѣдствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай Боже, щоб і моїм дітям так. Г. Барв. 6. 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. I. 48.