Словарь української мови (1924)/голодити
| ◀ голоден | Словарь української мови Г голодити |
голодівка ▶ |
|
Голоди́ти, джу, диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. Го́лодом голоди́ти. ЕЗ. V. 102.
| ◀ голоден | Словарь української мови Борис Грінченко Г голодити |
голодівка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
голодити
Борис Грінченко
1924
Голоди́ти, джу, диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. Го́лодом голоди́ти. ЕЗ. V. 102.