Словарь української мови (1924)/голопузий

by Борис Грінченко

◀ голоправда

Словарь української мови Борис Грінченко Г голопузий

голопузя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Голопу́зий, а, е. Съ голымъ животомъ. 2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки. Стор. МПр. 144.