Словарь української мови (1924)/голосно

by Борис Грінченко

◀ голоснішати

Словарь української мови Борис Грінченко Г голосно

голосок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Го́лосно, нар. Громко, звучно. У кобзу грає, виграває, голосно співає. Мет. 443. Ум. Голосне́нько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.