Словарь української мови (1924)/голощок
| ◀ голощік | Словарь української мови Г голощок |
голуб ▶ |
|
Голощі́к, голощо́к, що́ку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. Голощо́ком узя́ти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. НВолын. у. Голощо́ком узя́тися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.