Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/голубинець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голубинець
Берлін: Українське слово, 1924

Голуби́нець, нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. I. 69.