Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/голубник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голубник
Берлін: Українське слово, 1924

Голубни́к, ка́, м. Голубятня. Харьк. Ум. Голубничо́к. Голубонька з голубничка лине. К. Досв. 120.