Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/голубіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голубіти
Берлін: Українське слово, 1924

Голубі́ти, бі́ю, єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.