Словарь української мови (1924)/голіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голіти
Берлін: Українське слово, 1924

Голі́ти, лі́ю, єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голіє; зганяє воду з піску — він і голіє. Переясл. у.