Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гомила

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гомила
Берлін: Українське слово, 1924

Гомила́, ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки. Старобѣльск. у.