Словарь української мови (1924)/гонитва

by Борис Грінченко

◀ гонивітер

Словарь української мови Борис Грінченко Г гонитва

гонитель ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гони́тва, ви, ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. К. Бай. 11. 2) Гоненіе. Св. Л. 107.