Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гонителька

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гонителька
Берлін: Українське слово, 1924

Гони́телька, ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.