Словарь української мови (1924)/гоноровий
| ◀ гонорний | Словарь української мови Г гоноровий |
гоноровитий ▶ |
|
Гоноро́вий, а, е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. I. 188.
| ◀ гонорний | Словарь української мови Борис Грінченко Г гоноровий |
гоноровитий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гоноровий
Борис Грінченко
1924
Гоноро́вий, а, е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. I. 188.