Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гончий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гончий
Берлін: Українське слово, 1924

Го́нчий, а, е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча. Левч. 151.