Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горбака

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горбака
Берлін: Українське слово, 1924

Горба́ка, ки, ж. Холмъ, возвышенность. Сюдою їхати — горбака, а тудою — рівно. НВолын. у.