Словарь української мови (1924)/гордовина
| ◀ гордовать | Словарь української мови Г гордовина |
гордовитий ▶ |
|
Гордови́на, ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. I. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. I. 11. З инших овочів найбільше ідять вишні, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. I. 109. Пішов у ліс… Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 3) = Городина. Желех.