Словарь української мови (1924)/гордівник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гордитися Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гордівник 		гордівниця ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Гордівни́к, ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/гордівник&oldid=608709