Словарь української мови (1924)/гордівник

by Борис Грінченко

◀ гордитися

Словарь української мови Борис Грінченко Г гордівник

гордівниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гордівни́к, ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.