Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горобинець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горобинець
Берлін: Українське слово, 1924

Горобинець, нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. I. 167.