Словарь української мови (1924)/горовий
Зовнішній вигляд
◀ гороб'ячий | Словарь української мови Г горовий |
горовитий ▶ |
|
Горови́й, а́, е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. II. 159.