Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/городин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
городин
Берлін: Українське слово, 1924

Городи́н, на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.