Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/городник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
городник
Берлін: Українське слово, 1924

Горо́дник, ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. I. 21, 22. Шух. I. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лі́йкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. I. 164.