Словарь української мови (1924)/городовина
Зовнішній вигляд
◀ городовик | Словарь української мови Г городовина |
городок ▶ |
|
Горо́довина́, ни, ж. 1) = Горо́дина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у. 2) Раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. I. 128.