Словарь української мови (1924)/городянський
Зовнішній вигляд
◀ городянка | Словарь української мови Г городянський |
горожа ▶ |
|
Городя́нський, а, е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. К. Оп. 98. Од ледачого товариства городянського не псувалась. К. Оп. 98. Городянські звичаї. Мир. Пов. II. 89.