Словарь української мови (1924)/горох

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горох
Берлін: Українське слово, 1924

Горо́х, ху, м. Горохъ. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. Як горо́х при доро́зі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горо́хом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. Коло́чений горо́х. Кушанье: растертый горохъ въ видѣ киселя. Гороби́ний горо́х. Раст. а) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. I. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. См. Горобиний. 4) Миши́ний горо́х. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. I. 141.