Словарь української мови (1924)/горохуватий
Зовнішній вигляд
◀ гороховина | Словарь української мови Г горохуватий |
горох'яний ▶ |
|
Горо́хуватий, а, е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. I. 194. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.