Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горошіння

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горошіння
Берлін: Українське слово, 1924

Гороші́ння, ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. I. 225.