Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горю-дуб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горю-дуб
Берлін: Українське слово, 1924

Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. Чуб. III. 101. То же, что и горѣлки. Ив. 55.