Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горість

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горість
Берлін: Українське слово, 1924

Го́рість, рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, поки з їх горість вийде. Черниг.